Четвер
23.11.2017
09:18
Форма входа
Поиск
Календарь
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архив записей
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 30
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    chimik_ur4ukk

    Історія Львова

                     Львів : Мандрівка завдовжки у кілька століть


    Старовинний Львів був одним з головних і найбільших міст Галицько-Волинського князівства. Львів сучасний - це важливий політичний, економічний і культурний центр Західної України.

    Вже в 30-хроках ХIXстоліття австрійський географ і статистик В. Блюменбах писав про те, що населення Львова зросло більше як у два рази і налічувало 75 тисяч, а саме місто "надзвичай погарнішало ": "Місто має 2612 будинків, в більшості гарних, в новому стилі збудованих, з них 425 -громадські, переважно церкви та костели. Усіх вулиць, яким дано назву, -77. На них замешкує 11718родин. Зі своїх прибутків магістрат утримує вулиці, мощені бруківкою і освітлені, за винятком кількох, що освітлені місяцем. Добрі водотяги забезпечують ціле місто водою, а романтичні околиці служать для відпочинку... "

    У просторі нашого міста велося житлове будівництво "бюрґергаузен ", або, як говорили галичани, міщанського дому. Це здебільшого два- та триповерхові будинки, прямокутні у плані, часто з внутрішнім подвір 'ям. Логічна, чітка система розподілу приміщень добре прочитувалася на фасадах: у горизонтальному поділі, ритмі вікон, акцентах головного входу і балкона з консолями у формі голови лева або листя аканту.

    На гладких поверхнях - скульптурні рельєфи традиційної античної тематики, а частіше - галицька купецька емблематика: Меркурій, дельфіни, роги достатку як побажання успіхів господареві-торговцю. У нішах - святі патрони-покровителі. Мир і добробут символізували зображення улюблених у народі мотивів голуба й голубки, квітів, інколи цілих жанрових сцен пір року: оранка у полі - весна, літо -жнива, осінь - біління полотна, зима - весілля. Частина таких будинків збереглася до нашого часу і дивує простотою та продуманістю.

    У Львові з його численними у становими, окрім ремісників (близько 60 відсотків), мешкало багато урядовців, студентів, купців, представників так званих вільних професій: лікарів, адвокатів, малярів, архітекторів-мураторів. Особливу верству складали родини священиків, в яких найсильніше зберігалися національні традиції.

    На вулицях нашого міста звичним було зустріти людей з усіх країн світу і кожен, якою б мовою не говорив, знаходив тут свою мову. Своєрідна аура Львова надихала до творчості, він був музою для видатних художників, акторів, співаків, літераторів.

    Шедеври архітектури творили Павло Римлянин, Гартман Вітвер, Петро Війтович та інші. Зачаровували світ живописними полотнами Іван Труш, Артур Гротгер, Осип Курилас, Олена Кульчицька, Антін Манастирський. Шквалом оплесків вибухали театри від неповторного співу Соломії Крушельницької, Олександра Мишу ги, Модеста Менцинського, гри незабутньої Марії Заньковецької. Повсюди линула слава метрів музичної культури Миколи Колесси, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського. Літературні шедеври творили Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Александр Фредро, Іван Франка, Василь Стефаник.

    Вогонь просвітництва несли братства, які діяли при церквах і монастирях (зокрема Ставропігійське), НТШ їм. Т.Г.Шевченка, вчені-науковці Михайло Грушевський, Іван Крип'якевич, Василь Щурат, Іларіон Свснціцький, митрополит Андрей Шептицький.

    Зі Львовом пов 'язані історичні постаті Данила Галицького, Івана Підкови, Максима Кривоноса, Богдана Хмельницького. У пам 'яті львів 'ян назавжди залишилися незабутні Євген Коновалець, Степан Бандера, Роман Шухевич.

    Усі перелічені імена нині збереглися у назвах львівських вулиць і творять незнищенний літопис України, який можна прочитати сьогодні, мандруючи містом Лева.


                                                 Хронологія Львова

    V ст. н. е. - Слов'янське поселення в околицях сучасної пл. Різні у Львові.
    Х-ХІІ ст. - Давньоруське поселення на Замковій горі.
    1238-1264 - Правління короля Данила Галицького.
    1256 - Перша літописна згадка про Львів.
    1259 - Руйнування укріплень Львова на веління золотоординського воєнначальника Бурундая.
    1264-1301 - Правління короля Льва Даниловича.
    1270 - Початок переносу центра Княжого Львова в околиці сучасної пл. Ринок.
    1287 - Оборона Львова від військ хана Телебуги.
    1301-1308 - Правління князя Юрія І Львовича.
    1323 - Загибель князів Андрія і Лева Юрійовичів.
    1323-1340 - Правління Юрія-Болеслава II.
    1340 - Грабіжницькі походи Казимира III на Львівську землю.
    1340-1345 - Правління боярина Дмитра Детька.
    1349 - Захоплення Галичини і Львова Казимиром III.
    1370-1387 - Галичина у складі Угорського королівства
    1372-1379 - Правління князя Володислава Опольського.
    1387 - Приєднання Галичини і Львова до Польського королівства (до 1772 р.).
    1356 - Одержання магдебургзького права.
    1381 - Перша документальна згадка про львівську ратушу.
    1434 - Утворення Руського воєводства з центром у Львові.
    1445 - Завершення будівництва оборонних веж Високого муру.
    1438, 1498 - Напади татарських і турецьких військ.
    1479, 1494, 1511, 1527 - Великі пожежі міста.
    1542-1544 - Створення перших братств.
    1574 - Іван Федорович видає у Львові "Апостол" і "Буквар".
    1578, 16 червня - Страта Івана Підкови.
    1585 - Створено школу при Львівському братстві.
    1586 - Затверджено статут Успенського братства.
    1591 - Засновано друкарню Львівського братства.
    1648, 6-16 жовтня - Облога Львова селянсько-козацькими військами під проводом Б.Хмельницького. Здобуття Високого замку.
    1655, 25 вересня -8 листопада - Друга облога військами Б.Хмельницького.
    1661 - Засновано Єзуїтську колегію.
    1672, 1675, 1695 - Напади турецько-татарських військ.
    1704 - Штурм і пограбування міста шведськими військами Карла XII.
    1744-1761 - Спорудження собору Св. Юра.
    1772, 19 вересня - Зайняття Львова австрійськими військами.
    1772 - Утворення в складі Габсбургської імперії Королівства Галичини і Льодомерії зі столицею-у Львові.
    1776 - Початок видання "Gazett d'Leopol", першої газети в Україні.
    1776 - Засновано перший постійно діючий міський театр.
    1777 - Початок ліквідації міських укріплень.
    1780 - Церковна реформа Йосипа II.
    1783 - Заснування Духовної греко-католицької семінарії у Львові.
    1784 - Реорганізація Єзуїтської академії у Львові на університет. Створення бібліотеки.
    1784-85 - Засновано першу академічну гімназій
    1827 - Засновано Інститут Оссолінських.
    30-ті роки XIX ст. - Діяльність гуртка "Руська Трійця".
    1844 - Відкрито Технічну академію.
    1844 - Опубліковано "Хроніку міста Львова" Дениса Зубрицького.
    1848, березень - Масові антиавстрійські виступи львів'ян
    1848, 2 травня - Створено Головну Руську раду.
    1848, 15 травня - Вихід газети "Зоря Галицька".
    1848, 19-25 жовтня - Собор Руських учених.
    1848, 1-2 листопада - Збройне повстання.
    1849 - Заснoвано Народний дім у Львові.
    1851 - Засновано історичний музей.
    1853 - Винайдено гасову лампу.
    1858 - Газове освітлення вулиць міста.
    1861 - Збудовано залізницю Львів - Краків.
    1864 - Відкрито український театр при товаристві "Руська бесіда".
    1868 - Засновано культурно-освітнє товариство "Просвіта".

    1873 -- заснування у Львові одного з найстаріших у Європі Природничого музею.

    1874 -- у Львові створено першу українську середню школу (гімназію).

    1874 -- у Львові створено міський промисловий музей (тепер Музей етнографії та художнього промислу) -- один з найбільших спеціалізованих етнографічних музеїв Європи, найбагатша художня скарбниця декоративного ужиткового мистецтва України. Тут знаходиться найбільша і найцінніша в Україні колекція годинників.

    1879 -- засновано парк Кілінського (тепер Стрийський парк), який на поч. 20 століття був визнаний одним із найкрасивіших парків Європи.

    1880 травень -- у Львові вперше в Україні запрацював кінний трамвай.

    1882-1883 -- створення у Львові першого в Україні Інституту географії.

    1883 -- у Львові започатковано перший в Україні міський телефонний зв'язок.

    1884 -- у Львові засновано "Акціонерне аеронавтичне товариство", яке випускало на німецькій та польській мовах одну з перших у світі спеціалізовану газету "Аеронавт".

    1890 -- створення у Львові Русько-української радикальної партії (РУРП) -- першої української легальної політичної партії європейського типу і першої в Європі селянської партії соціального спрямування.

    1893 -- уперше в Україні заснована у Львові кінна станція швидкої допомоги.

    1894 -- у Львові запущено в дію електричний трамвай, перший в Україні і один з найперших у Європі.

    1894 липня 14 -- у Львові відбувся перший в українській історії футбольний матч між командами Львова і Кракова.

    1895 -- у Львові вперше в Україні названо вулицю ім'ям Тараса Шевченка.

    1897 -- створено у Львові галерею європейського мистецтва (тепер Львівська галерея мистецтв) -- найбільший художній музей в Україні, в якому зібрано понад 50 тисяч творів мистецтва.

    кін. 19 ст. -- на вулиці Театральній уперше в Україні для освітлення вулиці було використано люмінісцентні лампи.

    поч. 20 ст. -- Львів був єдиним містом у світі, де знаходились резиденції трьох католицьких архиєпископів: римо-католицького, греко-католицького і вірмено-католицького.

    1900 -- за проектом архітектора Зигмунта Горголевського збудовано Львівський оперний театр -- один з найгарніших у Європі.

    1905 -- створення у Львові першого Українського національного музею.

    1905 -- у Львові відбулася перша Всеукраїнська мистецька виставка.

    20-і-30-і роки 20 століття -- Львів -- одне з найзеленіших міст Європи за кількістю парків і садів на один квадратний кілометр площі.

    1928 -- професор Львівського університету Рудольф Вайгль уперше у світі винайшов вакцину проти висипного тифу.

    1929 -- у Львові організована перша в Україні хокейна (з шайбою) команда СТ "Україна", воротар якої М. Скрипій одним з перших у світі застосував захисну воротарську маску, переробивши її з польської солдатської каски.

    1932 -- виготовлено в Чехії і встановлено в костелі Марії Магдалини найбільший в Україні орган.

    1951 травень -- Львівський автобусний завод випустив перші в Україні автобуси.

    60-70-і роки 20 ст. -- у Львові виробляли найкращі за якістю в СРСР пиво, цукерки "Світоч", автобуси і телевізори.

    1971 -- засновано скансен " Шевченківський гай", у якому знаходяться шість дерев'яних храмів. Такої кількості культових споруд немає в жодному музеї світу.

    1975 -- у Львові створено перший в Україні архітектурний заповідник, який поєднував у собі всю територію середньовічного ядра міста.

    1981 -- у будівлі Міського арсеналу засновано єдиний в Україні та колишньому СРСР музей зброї.

    60-80-і роки 20 ст. -- у Львові та області при населенні 0,8% від загального населення СРСР було більше 10% усіх діючих культових споруд, таким чином Львівщина була найрелігійнішим регіоном імперії.

    1991-2001 -- у Львові і на Львівщині було збудовано найбільшу кількість церков в Україні -- 280.

    14-15 травня 1999 -- Львів став єдиним містом в історії України, яке приймало одночасно дев'ятьох керівників держав під час саміту глав держав Східної та Центральної Європи.

    27 червня 2001 -- у Львові відбулася акція за участі найбільшої кількості людей в історії України: на Літургії у візантійському обряді, яку відслужив Папа Римський Іван Павло ІІ на львівському іподромі були присутніми близько півтора мільйона осіб. Також у Львові відбулися найбільші демонстрації в новітній історії України -- 17 вересня 1989 року в день 50-ї річниці вступу радянських військ на територію Західної України і 30 травня 2000 року в день похорону композитора Ігоря Білозора на вулиці Львова вийшло більше ста тисяч людей.

    29 червня 2002 -- у Львові відкрито перший на пострадянських теренах і перший, заснований УГКЦ, Український Католицький Університет.





                                                З історії львівської преси


    Перед початком ІІ світової війни в самому лише Львові видавалось близько 300 газет і журналів – українських, польських, єврейських. Загалом у воєводстві – 373 назви. Лише щоденних газет було: 6 польських – “Дзєннік польскі”, “Газета Львовска”, “Слово народове”, “Ілюстровани гонєц поранни”, “Ілюстровани експрес поранни”, “Вєк нови” (при цьому три останні мали ранкові та вечірні видання), три українські – найстаріше “Діло” (в 1937-1938 рр. щоденний випуск мав 10 сторінок, а в суботу 16), “Новий час” (тричі на тиждень), “Українські вісти”, дві єврейські – “Хвіля” (польською, виходила з 1928р., а з 1933 мала ранкове і вечірнє видання), “Морген” (єдина щоденна газета на індиші в Галичині і на Волині), одна російська “Русский голос” та одна німецька “Остдойчес Фольксблятт”.

    А ще ж надходили щоденні газети з Варшави, Кракова та інших міст. Виникає питання: То ж це все читав?

    Про населенність Львова перед війною можна говорити лише приблизно, бо останній перепис відбувся лише 1931 року. У Львові тоді мешкало 312231 особа. Далі йдуть цифри, що визначали віросповіданні і ріду мову, вони могли і не співпадати. Отже, католиків, вірмено-католиків і євангелістів було 161129 (сюди входили поляки, тисяч зо три, вірмени, близько 300 чехів та інших). Осіб єврейського віросповідання – 99595, хоча самих євреїв було більше, бо якась частина вихрещувалась. Греко-католиків нараховувалос 49747, православних – 1077. Серед православних було 462 росіянини, 24 білоруси, кілька греків, решта – українці. У 1939 році Львів нараховував 318433 мешканці.

    Разивий наклад (тобто за один день) усіх львівських газет наближався до 220 тисяч примірників. Отже, навіть якщо частина газет розходилась поза Львовом, то можна все одно можна зробити висновок, що львів'яни пресу любили.

    Найбільшою популярністю користувалися “Вєк нови” і “Діло”. Львів був цетром української видавничої діяльності в Польші. Видавнича спілка “Діло” (Ринок 10), видавала найдавніший і тривалий час єдиний український щоденний часопис. А ще такі часописи як “Назустріч”, “Неділя”, “Просвіта”, “Торговельний інформатор”, “Знак”. Видавничий концерн Івана Тиктора “Українська Преса” (Костюшка 1а) видавав щоденну газету “Новий час”, двічі на тиждень “Наш Прапор”, тижневики “Народн Справа”, “Комар”, місячник “Дзвіночок” та інші. Видавництво “Батьківщина” (Чарнецьког 8, тепар Винниченка) 3 1935 року видавало щоденник “Українські Вісти” і популярний тижневик “Батьківщина”. Однак загальний наклад українських щоденних газет був невеликим – 30000 примірників.

    Така значна кількість періодики у Львові потребувала неабиякої поліграфічної бази. Всього на 1939 рік можна нарахувати 87 друкарень різної потужності. А крім них, ще купа дрібних друкареньок зі скромними технічними можливостями і застарілим обладнанням, що їх презирливо охрестили “курниками”.

                                        Гасова лампа – винахід львів’ян



    У 1853 році в аптеці Петра Міколяша “Під золотою зіркою” з нафтою працювали два провізори Іван Зег та Ігнатій Лукасевич.

    Іван Зег народився в сім’х аптекаря у 1817 році в місті Ланьцут (Польща). З 13 років працював учнем аптекаря в Самборі. У період із 1844 по 1846 рр. навчався у Відні, де здобув звання магістра фармації. З початку 60-х років ХІХ ст. працював в аптеці Петра Міколяша.

    Ігнатій Лукасевич народився в 1822 році під містом Тарнова. Закінчив чотири класи гімназії (що приблизно відповідає семи класам загальноосвітньої школи). Потім був учнем в аптеці в Ланьцуті. Через чотири роки склав відповідні екзаменаційні випробування і здобув звання помічника аптекаря. В 1841 р. переїхав до Жешова та працював там в окружній аптеці. Але у 1846 році його заарештували. В той час Європу потрясла хвиля революційного руху, яка докотилася й до Галичини, північно-східної провінції Австро-Угорської монархії. Багато тогочасної молоді брало участь у революції, в тому числі й наш герой, Ігнатій Лукасевич. Він брав активну участь у так званій Краківській революції, за що його ув’язнили на два роки. Після звільнення Лукасевич переїхав із Жешова у Львів, де з серпня 1848 року працював у аптеці “Під золотою зіркою”.

    Тоді ж і зустрілися два провізори, які спільно перетворювали нафту в “білу скельну олію”, з якої в той час виготовлялися модні косметичні мікстури. Після цього винаходу аптекар Міколяш уже не мав потреби імпортувати ці мікстури з Італії.

    А на початку 1853 року у львівську аптеку “Під золотою зіркою” завітав німецький торговець Шрейнер із десятком бочок нафтової ропи. Після тисяч експериментів із ропою вчені Зег і Лукасевич розробили методику дистиляції й очистки нафти і могли розпочати виробництво гасу, або “нової камфіни”, як називав гас Лукасевич.

    У грудні 1853 року вченим видали патент, який зазначав: “Учені Зег і Лукасевич – винахідники гасу шляхом хімічного очищення. Гас придатний для технічних цілей.” У цьому ж році Зег відкрив у Львові перше невелике нафтопереробне підприємство. Але гас ніхто не купував, адже ніде було його застосовувати. Розчарований невдачею колеги, Лукасевич розпочинає нові досліди із нафтою, але згадавши про масляну лампу він знаходить застосування гасу, як пального для освітлення. Перші досліди з гасовими лампами призводили до потужних вибухів у лабораторії. Але з допомогою бляхаря Адама Братковського дослідник сконструював безпечну, дешеву гасову лампу, яка працювала без кіптяви. Ця перша лампа була схожою на олійну, але мала більший резервуар, виготовлений із товстої бляхи, а верхня частина – зі слюди. Зараз макет цієї лампи зберігається в Аптеці-музеї на площі Ринок.

    У березневі вечори 1853 року перша така лампа вже освічувала вітрину аптеки “Під золотою зіркою” (тепер аптека на вул. Коперника, 1). А 31 липня того ж року хірург львівського міського госпіталю Заорський зробив першу термінову нічну операцію завдяки гасовим лампам, які освічували операційну.

    Після цього гас у Львові використовували щораз ширше, але через неправильне його вживання виникало багато пожеж, під час яких загинула жінка Івана Зега із сестрою. Зламаний цим горем, Зег залишивши Львів і працював у Бориславській аптеці. Помер видатний львівський винахідник гасу в 1897 році.

    Ігнатій Лукасевич майже до кінця життя досліджував нафту. В 1854 році заснував першу в Європі нафтову свердловину в селі Полянка біля Кросна.

    Так почалася ера нафти. Річний видобуток нафти становив 860 тонн, через сто років – 500 млн. тонн, а в кінці 60-х років минулого століття – 2 млрд. тонн.



                                                                                       Мовою Стін



    Чи не найвідоміший напис у Львові ми бачимо над порталом колишнього Домініканського костелу, а тепер греко-католицької церкви Пресвятої Євхаристії. Ченці-домінікани прибули до Львова ще за часів князя Лева, який, запрошуючи їх, хотів догодити своїй дружині, угорській принцесі Констанції, котра була католичкою. Новоприбулі ченці облаштувалися на місці колишнього князівського палацу. Домінікани перекладається латиною ще як Domini cannes (доміні каннес), тобто Господні пси. Їхній символ на фасаді храму -- пес зі смолоскипом у зубах, який лежить на Святій Біблії і охороняє її. Існує також легенда, що матері Домініка Гусмана, засновника ордену, кола вона була вагітна, з'явився ангел Господній і сповістив: "Ти народиш смолоскип, який спалить ворогів святої віри".

    У середині XVIII століття на місці свого колишнього готичного храму домінікани збудували чудовий бароковий ансамбль із величним написом: "Soli Deo honor et gloria" -- "Лише Богові честь і слава".

    Якщо добре придивимось, то чимало цікавих написів знайдемо і на стінах Латинської Катедри. Написи і образ Діви Марії на стіні катедрального костелу з боку вулиці Галицької розповідає нам про трагічну і зворушливу історію, яка сталася у Львові понад чотири століття тому. 1598 року померла від невиліковної хвороби 9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр Юзеф Вольфович, убитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Згодом тут збудували каплицю з цим образом, частина якої далеко виступала на середину вулиці Галицької. З роками каплиця набула виняткового значення для віруючих. Тогочасний львівський хроніст писав: "Було то для старого Львова місце святіше святого. Заповнена молитвами і співом, вдень і вночі освітлена, оточена стоячими навколішки людьми, була ця каплиця ніби серцем Львова, потіхою у його смутках і охороною у нещастях". Було великою честю помолитися у цій каплиці перед образом навіть для польських королів. В кінці XVIII століття австрійська влада ліквідувала цвинтар навколо катедри і наказала розібрати каплицю. Чудотворний образ Матері Божої Ласкавої було перенесено до катедри, а на зовнішній стіні залишився напис на згадку про маленьку Катрусю і її дідуся, який увіковічив себе, намалювавши чудотворний образ.

    Багато хто, напевно, проходячи повз катедру, помітив ядра, які висять на її стінах. Це пам'ять про найгрізнішу турецьку облогу Львова 1672 року. Султан Мехмет Четвертий, захопивши все Поділля, доручив Капудан-паші і його союзникові гетьману Петрові Дорошенку взяти Львів. Найбільша кількість військ за всю його історію -- 230 тисяч -- оточила місто. Регулярні польські війська -- драгуни, які за наказом короля прибули для оборони, швидко втекли подалі від небезпеки, не вірячи у можливість протистояти такій величезній військовій потузі. Практично усі знатні і багаті громадяни залишили місто, але бургомістр Львова, Бартоломей Зіморович, привів до присяги решту міщан і вони поклялися, що в жодному разі не залишать міста і будуть стояти до кінця. Їх було трохи більше однієї тисячі. І сталося чудо -- маючи перевагу у 230 разів, ворогу все ж таки не вдалося вдертися до міста. Капудан-паша погодився на викуп у 80 тисяч талерів, з яких місто могло сплатити лише 5 тисяч. До моменту повної виплати турки взяли десятьох заручників, серед яких було і два українці. Все місто зі сльозами подяки проводжало їх у неволю. До заручників за власним бажанням пристав міщанин Яків Нирка. Цілих сім років перебували вони в турецькій неволі, аж поки місто не виплатило всі гроші, але повернулися додому живими не всі.

    Найбільше ядро, яке висить з боку Площі Катедральної нагадує нам про ці події і має напис: "Ex obsidione turcica", тобто "З турецької облоги, року Божого 1672, дня 28 березня".

    А старовинний, гарно оздоблений напис латиною, розповідає історію меншого ядра, яке висить з боку каплиці Боїмів: "Під час облоги Львова турками року Божого 1672 дня 29 вересня це 38-фунтове ядро, вистрілене з гармати, перелетіло через східне вікно, впало до середини костелу за великим вівтарем і затрималося без жодної шкоди під розп'яттям в пресвітерії, коли, власне, в ніч на Святого Михаїла вирувала страшна буря з громами і блискавками".

    Артилерійний снаряд на фоні темно-червоної австрійської цегли, вмурований у стіну Катедри, нагадує про українсько-польську війну 1918-1919 років, а напис теж латиною говорить: "Ex obsidione ruthenorum" -- "З української облоги 5 березня 1919 року".

    Такі ж пам'ятки можна побачити на стінах Преображенської церкви (тут стоїть дата 5 січня 1919 року) та церкви Ольги і Єлизавети на Привокзальній (6 і 9 березня 1919 року). Усі ці храми постраждали від обстрілів під час майже п'ятимісячної облоги Львова, яку здійснювали українці після того, як залишили місто.

    Єдина пам'ятка, власне, з часів Листопадового Чину 1918 року -- ядро на ланцюгах без жодного напису висить на південній вежі костелу Марії-Магдалени на вулиці Степана Бандери. Це пам'ять про обстріл українцями 21 листопада з Цитаделі польського загону, який зайняв позицію на вежі костелу Марії-Магдалени. Саме той обстріл зруйнував вежу.

    Звичай прикрашати житло крилатими виразами й різноманітними сентенціями філософського змісту існує у Львові з давніх часів. Кам'яниця №28 на площі Ринок відома тим, що тут провів свою останню ніч перед стратою молдавський правитель Іван Підкова. А з XVI століття цей будинок здебільшого належав аптекарям і лікарям. Тут ми над обидвома порталами і над усіма вікнами бачимо латинські написи, які вражають нас середньовічною мудрістю, що не втратила свого значення і сьогодні. Над вікнами третього поверху зліва бачимо напис Probus invide nemini ("Мудрий не заздрить нікому"), Domat omnia virtus ("Цнота перемагає все") і Virtus praem v. honor ("Пошана -- нагорода цноті"). Нижче -- "Де благодать, там і Бог", "Де надлишки, там гріх" і "Де багатство, там приятелі". Зліва від порталу дуже характерний для епохи Ренесансу вислів: "Ніколи корисне не минається з прекрасним" і нарешті над головним порталом: Deus meus et omnia -- "Бог мій і все". Якщо ми спробуємо серйозно порозмірковувати над цими сентенціями, то, можливо, хоч трохи наблизимось до людини епохи Ренесансу -- розумної, спокійної, гармонійної і життєрадісної.

    Відомий будинок "Пір року" на вулиці Вірменській, 23 був декорований у другій половині XIX століття рельєфами чудового українського майстра Гавриїла Красуцького. Тут ми бачимо рельєфи, які алегорично зображають чотири пори року і римського бога Сатурна, з яким пов'язані уявлення про "золотий вік". Це алегорія весни і напис: "Не барися і ниву масну хай переорюють дужі воли". Літо з написом: "У спеку треба стинати хліби золотії". Це осінь, яка, як написано, "барвисті дарує плоди" і нарешті зиму характеризують слова: "В холоди землероби живуть урожаєм і весело бенкетують поміж собою". А це вже точно про нас, особливо про місяць січень. Усі цитати взяті у давньоримського поета Вергілія.

    Дуже оригінальний напис ми можемо побачити на фасаді Технічної бібліотеки університету "Львівська Політехніка". Hic mortui vivunt et muti loquuntur -- "Тут мертві живуть, а німі говорять".

    А головний корпус Політеху промовляє до нас девізом Litteris et artibus -- "Науками і мистецтвами".

    На так званому "будинку медиків", що на вулиці Конопницької, 3 між вікнами другого і третього поверхів читаємо: "Життя коротке" (на жаль), "Мистецтво вічне, або наука довга" (і те, і інше мало втішає, коли життя коротке), "Випадок скороминучий" (так... і радість, і горе швидко минають) і, нарешті, "Твердження утруднене" ( тут вже нічого не заперечиш). Всі ці вислови належать видатному античному медикові Гіппократу.

    А власник будинку на Парковій, 14 побажав мати у себе дуже оригінальну латинську сентенцію "Неприятелю, оминай мій дім" (цікаво, чи мали оминати його дім неприятелі, які не знали латини?)

    На відміну від мешканця з Паркової, у багатьох львівських будинках ми натрапляємо на привітне лаконічне Salve -- "Вітаю", як, наприклад, на підлозі брам кам'яниць на вулиці Новий Світ. Цікаво, що в часи козаччини з цього латинського вітання зробили кальку і означили так стрільбу з гармат "сальвами" (залпами).

    У новітні часи (напевно, щоби здаватися розумнішими) спробою повернутися до давньої традиції є латинський напис на фасаді нового корпусу Ветеринарної Академії -- "Тварини, складіть шану людям". За що тварини повинні дякувати людям -- не відомо, хіба що за досліди над ними, але що написано, те написано.




                                                                    70 підстав пишатися Львовом


    1341 -- у Львові відлито найстаріший дзвін в Україні, який знаходиться у церкві Св. Юра.

    1375 -- згадується львівський шпиталь "Святого Духа" -- найстаріший в Україні шпиталь у класичному розумінні цього слова.

    1387-1704 -- протягом 317 років мешканці Львова, витримавши близько сотні ворожих облог, не дозволили жодному загарбникові ступити на територію міста -- показник небачений для більшості середньовічних європейських міст.

    1407 -- згадується львівський водогін, яким до середмістя надходила вода з джерел, розташованих за межами міста -- це був початок цивілізованого водопостачання.

    1490 -- вперше в Україні на львівській ратуші встановлено годинник з мелодійним боєм.

    16-17 ст. -- Львів -- найбільше місто в Україні, його населення удвічі перевищує населення Києва.

    др. пол. 16 ст. -- засновано найстаріший парк в Україні -- Єзуїтський парк (тепер парк ім. І. Франка ), який одночасно є і найстарішим муніципальним парком у Європі (з 1847 року).

    1555 -- указ про збереження і культивування клепарівських черех -- унікального гібриду вишні і черешні, який виведено тільки у Львові. У європейській помологічній літературі відомі як Kleparover Suss-Weichsel -- у Німеччині і Griotte de Kleparow -- у Франції.

    1574 -- Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу -- "Апостол".

    1585 -- засновано друкарню Успенського братства -- найстарішу безперервно діючу до цього дня типографію у Східній Європі.

    1586 -- видано Статут школи Успенсього братства -- найстарішу педагогічну пам'ятку на пострадянських теренах.

    1629 -- італієць Роберто Бандінеллі започаткував у Львові першу в Україні міську пошту європейського зразка, яка регулярно доставляла листи для мешканців міста з усіх куточків Європи.

    1661 -- заснування першого в Україні і Росії універcитету -- Єзуїтської академії.

    поч. 18 ст. -- у Львові встановлено пам'ятник польському гетьману Станіславу Яблоновському -- перший пам'ятник в Україні.

    1911 -- у селі Лисиничах під Львовом встановлено перший громадський пам'ятник Тарасові Шевченку в Україні.

    1715 -- у Львові засновано першу в Україні пивоварню.

    1749 -- вийшло декілька номерів першої в Україні газети Kurier Lwowski.

    1776 -- регулярно почала виходити газета Gаzette de Leopol (тижневик ).

    1811 -- вийшла найстаріша з існуючих зараз в Україні газет -- Gazeta Lwowska.

    1848 -- вийшла перша в історії українська газета "Зоря Галицька".

    1776 -- у Львові створено перший в Україні постійно діючий міський театр.

    1782 -- засновано горілчану фабрику Бачевського, яка на початку 20 століття виробляла найкращий у Європі лікер -- Likіer Baczewskiego.

    1784 -- у Львові запущено першу у світі повітряну кулю з автоматичним пальником на рідкому пальному для підігріву повітря в балоні, усього через дев'ять місяців після братів Люм'є, пальним для яких служила солома.

    1784 -- у приміщенні монастиря Бернардинів було засновано Архів давніх актів, нині Центральний державний історичний архів у Львові -- один з найбагатших архівів Європи.

    1785 -- у Львові засновано найстаріший в Україні готель -- "Під римським цезарем".

    1786 -- засновано першу в Україні музичну академію.

    1786 -- засновано Личаківський цвинтар, один з найкрасивіших у Європі.

    1835 -- започатковано перший в Україні регулярний громадський транспортний маршрут -- багатомісний кінний екіпаж сполучав серемістя Львова з Винниками.

    1835-1900 -- Львів виявився унікальним європейським містом, яке кардинально змінило своє ландшафтне обличчя: було зрізано Княжу або Лису гору (Mons Calvus), насипано до висоти 413 м над рівнем моря штучну гору (Kopiec Unji Lubelskiej), пущено під землю ріку Полтву; таким чином місто отримало одну з найдосконаліших каналізаційних систем у Європі.

    1836 -- у Львові народився Леопольд Захер-Мазох, один із найславетніших європейських і світових письменників. Наклад його творів, виданих у Європі до кінця 19 століття в декілька разів перевищував наклади творів Шевченка, Пушкіна, Міцкевича, Достоєвського і Толстого разом узятих.

    1840 серпень -- перша в Україні і в країнах колишнього СРСР демонстрація феміністок у центрі Львова, одна з них курила цигарку.

    1842 -- завершено будівництво театру Скарбка (тепер ім. Марії Заньковецької ) -- третього за величиною на той час театру Європи (1460 місць) після міланського "Ля Скала" і дрезденського "Гофтеатер".

    1853 -- у Львові, в аптеці "Під золотою зіркою", фармацевти Йоган Зег та Ігнаци Лукасевич винайшли першу у світі гасову (нафтову) лампу.

    1858 -- у Львові започатковано перше в Україні газове освітлення вулиць.

    1861 -- збудовано першу в Україні залізницю Львів - Перемишль.

    1862 -- у Львові засновано "Політехнічне товариство" -- одне з перших у світі авіаційних товариств.

    1864 -- у Львові засновано перший український професійний театр.

    1866 -- у Львові створено перше в Україні спортивне товариство "Сокіл".

    1873 -- заснування у Львові одного з найстаріших у Європі Природничого музею.

    1874 -- у Львові створено першу українську середню школу (гімназію).

    1874 -- у Львові створено міський промисловий музей (тепер Музей етнографії та художнього промислу) -- один з найбільших спеціалізованих етнографічних музеїв Європи, найбагатша художня скарбниця декоративного ужиткового мистецтва України. Тут знаходиться найбільша і найцінніша в Україні колекція годинників.

    1879 -- засновано парк Кілінського (тепер Стрийський парк), який на поч. 20 століття був визнаний одним із найкрасивіших парків Європи.

    1880 травень -- у Львові вперше в Україні запрацював кінний трамвай.

    1882-1883 -- створення у Львові першого в Україні Інституту географії.

    1883 -- у Львові започатковано перший в Україні міський телефонний зв'язок.

    1884 -- у Львові засновано "Акціонерне аеронавтичне товариство", яке випускало на німецькій та польській мовах одну з перших у світі спеціалізовану газету "Аеронавт".

    1890 -- створення у Львові Русько-української радикальної партії (РУРП) -- першої української легальної політичної партії європейського типу і першої в Європі селянської партії соціального спрямування.

    1893 -- уперше в Україні заснована у Львові кінна станція швидкої допомоги.

    1894 -- у Львові запущено в дію електричний трамвай, перший в Україні і один з найперших у Європі.

    1894 липня 14 -- у Львові відбувся перший в українській історії футбольний матч між командами Львова і Кракова.

    1895 -- у Львові вперше в Україні названо вулицю ім'ям Тараса Шевченка.

    1897 -- створено у Львові галерею європейського мистецтва (тепер Львівська галерея мистецтв) -- найбільший художній музей в Україні, в якому зібрано понад 50 тисяч творів мистецтва.

    кін. 19 ст. -- на вулиці Театральній уперше в Україні для освітлення вулиці було використано люмінісцентні лампи.

    поч. 20 ст. -- Львів був єдиним містом у світі, де знаходились резиденції трьох католицьких архиєпископів: римо-католицького, греко-католицького і вірмено-католицького.

    1900 -- за проектом архітектора Зигмунта Горголевського збудовано Львівський оперний театр -- один з найгарніших у Європі.

    1905 -- створення у Львові першого Українського національного музею.

    1905 -- у Львові відбулася перша Всеукраїнська мистецька виставка.

    20-і-30-і роки 20 століття -- Львів -- одне з найзеленіших міст Європи за кількістю парків і садів на один квадратний кілометр площі.

    1928 -- професор Львівського університету Рудольф Вайгль уперше у світі винайшов вакцину проти висипного тифу.

    1929 -- у Львові організована перша в Україні хокейна (з шайбою) команда СТ "Україна", воротар якої М. Скрипій одним з перших у світі застосував захисну воротарську маску, переробивши її з польської солдатської каски.

    1932 -- виготовлено в Чехії і встановлено в костелі Марії Магдалини найбільший в Україні орган.

    1951 травень -- Львівський автобусний завод випустив перші в Україні автобуси.

    60-70-і роки 20 ст. -- у Львові виробляли найкращі за якістю в СРСР пиво, цукерки "Світоч", автобуси і телевізори.

    1971 -- засновано скансен " Шевченківський гай", у якому знаходяться шість дерев'яних храмів. Такої кількості культових споруд немає в жодному музеї світу.

    1975 -- у Львові створено перший в Україні архітектурний заповідник, який поєднував у собі всю територію середньовічного ядра міста.

    1981 -- у будівлі Міського арсеналу засновано єдиний в Україні та колишньому СРСР музей зброї.

    60-80-і роки 20 ст. -- у Львові та області при населенні 0,8% від загального населення СРСР було більше 10% усіх діючих культових споруд, таким чином Львівщина була найрелігійнішим регіоном імперії.

    1991-2001 -- у Львові і на Львівщині було збудовано найбільшу кількість церков в Україні -- 280.

    14-15 травня 1999 -- Львів став єдиним містом в історії України, яке приймало одночасно дев'ятьох керівників держав під час саміту глав держав Східної та Центральної Європи.

    27 червня 2001 -- у Львові відбулася акція за участі найбільшої кількості людей в історії України: на Літургії у візантійському обряді, яку відслужив Папа Римський Іван Павло ІІ на львівському іподромі були присутніми близько півтора мільйона осіб. Також у Львові відбулися найбільші демонстрації в новітній історії України -- 17 вересня 1989 року в день 50-ї річниці вступу радянських військ на територію Західної України і 30 травня 2000 року в день похорону композитора Ігоря Білозора на вулиці Львова вийшло більше ста тисяч людей.

    29 червня 2002 -- у Львові відкрито перший на пострадянських теренах і перший, заснований УГКЦ, Український Католицький Університет.